урбаністична коаліція для України


урбаністична коаліція для України



Illustration

    Стратегія

    Урбанізм 

    В роботі

Концепції розвитку мікрорайонів у Львівській області

Проєкт “Концепції розвитку мікрорайонів у Львівській області” реалізується ГО Ro3kvit за підтримки UN-Habitat. Його мета — надати фахову технічну підтримку міським радам Стрия, Дрогобича та Трускавця у формуванні довгострокових концепцій розвитку окремих мікрорайонів.
Проєкт поєднує аналітичну та партисипативну складові: аналіз чинних інтегрованих концепцій розвитку, просторову аналітику, польові дослідження та серію воркшопів із мешканцями та місцевими стейкхолдерами. Такий підхід дозволяє врахувати як стратегічні документи, так і реальні потреби громад.
Результатом стане розробка трьох концепцій розвитку мікрорайонів, адаптованих до локального контексту кожного міста. Паралельно буде створено універсальну методологію, що базується на глобальних принципах UN-Habitat щодо сталого та інклюзивного міського розвитку. Ця методологія зможе стати практичним інструментом для інших українських громад, які працюють над відновленням і трансформацією своїх територій.

Концепція розвитку району Трускавця

У Трускавці акцент було зроблено на покращенні якості повсякденного середовища та створенні комфортних, безпечних і інклюзивних публічних просторів. Концепція надавала пріоритет збереженню рекреаційного потенціалу території, покращенню доступності в межах району та трансформації території колишньої котельні, яка нині є занедбаним і недовикористаним простором, у багатофункціональне місце з розширенням функцій на відкриті активності. Для цього проєкту було цілеспрямовано обрано не курортну частину, а типовий радянський мікрорайон, сформований у період розширення житлового фонду. Такий вибір дозволив змістити фокус із Трускавця «як курорту» на Трускавець «як місто для життя» із сформованими сталішими сусідськими зв'язками.

Ключовою складовою пропозиції стала чотириетапна адаптація концепції, яка дає змогу громаді та муніципалітету поступово впроваджувати зміни відповідно до наявних ресурсів і змінних потреб. Найважливішим структурним принципом у межах цього підходу є запровадження двох головних діагоналей, які з’єднують максимальну кількість точок призначення, публічних просторів і локальних функцій. Ці діагоналі перетинаються саме на території колишньої котельні, переосмислюючи її з «негативного місця» у майбутню опорну точку з сильним соціальним і просторовим потенціалом. Трансформація цієї території може початися з активізації навколишнього простору, роблячи його безпечним, відкритим і орієнтованим на громаду. Серед запропонованих інтервенцій — дощовий сад як елемент кліматично адаптивної зеленої інфраструктури, скейт-парк для залучення молоді та активізації невикористаного простору, відкритий майданчик для подій, а також невеликі простори для майстерень із внутрішніми та зовнішніми активностями.
Розвиток району розглядається не як створення одного великого об’єкта, а як послідовність поліпшень,що природно проростають від центральної точки — ядра району — й далі розвиваються вздовж перпендикулярних маршрутів та на зовнішньому контурі. У підсумку ці оновлені простори з’єднуються у цілісну мережу, яка активує внутрішньосусідські взаємодії, створює умови для спонтанної активності та відкриває потенціал для майбутніх втручань, що сьогодні можуть бути ще не очевидними.

Концепція розвитку району Новий Стебник (Дрогобицька громада)

Концепція розвитку планувальної території Нового Стебника є неформальним документом, підготовленим спільно Дрогобицькою міською радою, Дрогобицьким міським інститутом, ГО Ro3kvit та UN-Habitat. Вона пропонує комплексне бачення розвитку публічних просторів у Стебнику з фокусом на території навколо Стебницького Народного дому та Молодіжного парку.
Економічна активність у місті є низькою, і значна частина мешканців щодня їздить на роботу до сусідніх міст, передусім Трускавця та Дрогобича. Понад 40,2% населення становлять люди віком 60 років і старші. Можливості для працевлаштування та дозвілля у Стебнику обмежені, а стан житлових будинків і комунальної інфраструктури в Новому Стебнику потребує капітального ремонту. Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну місто прийняло понад тисячу внутрішньо переміщених осіб, інтеграція яких у життя місцевої громади залишається ключовим викликом.
Річка Солониця, яка проходить через місто, залишається неінтегрованою в просторову структуру міста .Її потенціал як ландшафтно — рекреаційного елемента може бути використаний для створення зелених пішохідних і велосипедних маршрутів.Стебник також має унікальний туристичний потенціал, заснований на спадщині видобутку солей та вражаючих промислових пам’ятках.Під час розробки пропозицій було застосовано підхід урбан-акупунктури, що зосереджується на точкових інтервенціях у місцях з високим попитом і обмеженими ресурсами. З огляду на обмежений муніципальний бюджет і перенаправлення публічних ресурсів на підтримку Збройних сил України, пріоритет було надано діям, здатним створити видимий і системний вплив.
Тому Концепція зосереджується на трьох ключових територіях: 
• центральній території навколо Народного дому;У дворику Народного дому пропонується облаштувати багатофункціональний простір для відпочинку та проведення заходів у теплий період року.Окремо передбачається запровадження комерційної складової: у приміщенні бібліотеки планується виділити площу для невеликого кафе, а частину дворику використовувати як літню терасу.
• зоні біля озера в парку «Молодіжний»; Пропонується облаштувати водопроникне покриття на існуючих доріжках і встановити освітлення вздовж основної транзитної алеї. Також необхідно забезпечити можливість ефективного косіння трави вздовж доріжок і на відкритих галявинах за допомогою техніки.
• фрагменті міжбудинкової території у житловій забудові як прикладі підходів до впорядкування хаотичного паркування та покращення стану озеленення.
Для врегулювання ситуації з паркуванням пропонується визначити фактичну потребу у кількості паркомісць, організувати та промаркувати місця для паркування мешканців у безпосередній близькості до будинків, але не обов’язково під самими під’їздами. За можливості змінити схеми руху, обмеживши транзитний проїзд через двори для всіх транспортних засобів,окрім спеціального транспорту.

Концепція розвитку району Стрия

У Стрию Ro3kvit працював із районом, пов’язаним із кількома просторовими шарами: національною інфраструктурою, регіональними сервісами та локальними рекреаційними просторами. На цю територію впливають траса Київ–Львів, обласна лікарня та розташована поруч річка Стрий, яку муніципалітет розглядає як важливий рекреаційний ресурс.
Метою проєкту було показати, як стратегічні пріоритети, визначені на рівні громади, можуть бути переведені у практичні просторові інтервенції на рівні району. Концепція зосереджується на покращенні якості життя, посиленні соціальної взаємодії та створенні безпечного й доступного міського середовища.
Ключовим питанням, яке спрямовувало роботу, було те, як створити безпечний і якісний публічний простір із прямим доступом до річки Стрий, який міг би підтримувати рекреацію та психологічне відновлення для мешканців і відвідувачів.План визначив просторові цілі, пов’язані з доступом до рекреаційних територій, кліматичною стійкістю, безпекою та сталою мобільністю, інтегрувавши їх у цілісну рамку розвитку.
Було визначено три пріоритетні території втручання: покращення паркування та пішохідного доступу до річки через нове пішохідно-велосипедне сполучення; перепроєктування вулиці О. Басараб для посилення безпеки, пішохідної доступності та кліматичного комфорту біля районної лікарні; а також впровадження спортивних і ландшафтних інтервенцій на території лікарні для створення нового активного публічного простору.
Ця концепція демонструє, як цілеспрямовані та скоординовані інтервенції можуть перетворювати недовикористані міські території на пов’язані та інклюзивні середовища району.

Команда: Еліна Полянська, Фулько Трефферс, Наталя Козуб, Дарина Пасюта, Daria Tereshchenko, Світлана Усіченко, Ірина Циба, Софія Бондар, Руслан Антоненко, Anastasia Aniskina, Антон Корчагін, Софія Винниченко та Олександр Цюпер.
Проєкт було профінансовано Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку (BMZ) уряду Федеративної Республіки Німеччина. Цей документ був розроблений ГО Ro3kvit для Стрийської громади за підтримки UN-Habitat та фінансування BMZ.