Епізод 1. Оцінка пошкоджень спадщини

Як оцінювати пошкодження культурної спадщини, коли війна триває?
У цьому епізоді йдеться про оцінку руйнувань як процес, що безпосередньо впливає на рішення щодо безпеки, пріоритетів і подальшого відновлення. Розмова поєднує італійський досвід реагування на надзвичайні ситуації та оцінки наслідків катастроф із українською реальністю масштабних воєнних руйнувань.
Спираючись на досвід Марчелло Россі та Роберто Роккі, учасники говорять про те, як методики, розроблені для аналізу наслідків землетрусів можна застосувати до аналізу пошкоджень, спричинених бойовими діями: від стандартизованих інструментів до координації між інституціями та роботи в небезпечних умовах.
Олена Олійник додає українську перспективу, звертаючи увагу на інституційні обмеження, приховані конструктивні пошкодження внаслідок вибухових хвиль і важливість ранньої фіксації та консерваційних дій, щоб зупинити подальше руйнування.
Детальніше з результатами та напрацюваннями команд можна ознайомитися за посиланням: https://www.architektusajunga.lt/ureherit/thematic-activities/

Епізод 2. Комплексна реновація радянського житла

У цьому епізоді йдеться про житло радянського періоду — водночас гостру соціальну проблему й складну форму спадщини. В умовах війни, переміщення людей і житлової нестачі ці райони залишаються домом для мільйонів, однак їхній фізичний стан, якість міського середовища та символічне значення постійно обговорюються й переосмислюються. У випуску порушується питання, як оновлення житла може покращити умови життя і водночас переглянути спадок радянської житлової забудови в сучасних містах.
У розмові беруть участь Рута Лейтанайте, Мартінас Марозас і Михайло Шевченко. Обговорення зосереджується на цілісному підході, що поєднує будівлі, публічний простір, інфраструктуру та повсякденне життя спільнот. Замість універсальних рішень епізод показує, як стратегії оновлення змінюються залежно від міського контексту і чому розгляд радянського житла як живої спадщини важливий для сталого та інклюзивного відновлення.
Детальніше про напрацювання команд у межах теми можна дізнатися за посиланням: https://www.architektusajunga.lt/ureherit/thematic-activities/holistic-renovation-of-soviet-housing-in-ukraine/

Епізод 3. Оцінка цінності спадщини

Що сьогодні вважається спадщиною — і хто це визначає?
У цьому епізоді цінність спадщини розглядається як процес, що формується історією, ідеологією, повсякденним життям і колективною пам’яттю. В умовах війни та відбудови подібні рішення стають особливо чутливими: вони впливають не лише на те, що зберігають, а й на те, як міста змінюватимуться надалі. Фокус зміщується від окремих пам’яток до цілих міських середовищ і культурних ландшафтів — живої спадщини.
У розмові поєднуються міжнародні дослідження, українська практика та архітектурна освіта. Окрема увага — складнощам оцінки модерністської, радянської та індустріальної спадщини. Генрієтта Ейструп, Олена Олійник і Дарія Ожиганова звертаються до скандинавських підходів і локального досвіду. Вони говорять про нематеріальні цінності, суспільне сприйняття та партисипативні методи, а також про те, як оцінка спадщини може допомогти у відновленні.Більш детально з напрацюваннями команд ви можете ознайомитись за посиланням: https://www.architektusajunga.lt/ureherit/thematic-activities/heritage-value-assessment/ 

Епізод 4. Партисипативний процес: урбан-хакатони

Urban Hacks — це практичні, інтенсивні події, під час яких люди разом переосмислюють важливі для них місця — від покинутих будівель до цілих районів. У цьому епізоді йдеться про те, як формат Urban Hack допомагає переводити складні й часто суперечливі міські проблеми у спільну розмову. За допомогою простих інструментів — мап, ескізів і обговорень безпосередньо на місці — учасники уявляють реалістичні сценарії майбутнього для конкретних просторів, навіть в умовах війни та вимушеного переміщення.
У випуску звучать голоси тих, хто проєктує, модернує та приймає Urban Hacks в Україні. Улар Марк говорить про формат як нейтральний простір для відкритого діалогу, Мае Кьомнемяґі пояснює, як Urban Hacks вибудовуються та адаптуються до локального контексту, а Ірина Яковчук ділиться досвідом роботи з громадами на місцях. Разом вони показують, як партисипативні процеси дають спільнотам голос, допомагають окреслити спільні пріоритети та переводять розмову в конкретні просторові ідеї.
Детальніше з роботою команд та реалізованими активностями можна ознайомитися за посиланнями: https://www.architektusajunga.lt/ureherit/thematic-activities/participatory-process-in-heritage-protection-urban-forums/ https://www.urbanhack.eu/ 

Епізод 5: Партисипативний процес: метод інклюзивного відновлення спадщини

Як зробити відновлення спадщини спільною справою, а не лише відповідальністю фахівців?
У цьому епізоді йдеться про партисипативні підходи, які поєднують практичну реставрацію з колективною турботою. Вони показують, як пошкоджені об’єкти спадщини можуть не лише відновлювати матеріальну структуру, а й знову ставати частиною життя спільнот — навіть в умовах війни.
Розмова спирається на досвід України та міжнародну практику й об’єднує погляди Ралуки Мунтяну, Штефана Белічі та Ганни Гаврилів. На прикладах волонтерських ініціатив, літніх шкіл і навчання безпосередньо на місці епізод показує, як інклюзивні підходи допомагають розвивати навички, залучати громади та підтримувати довготривале відновлення спадщини.
Більш детально з результатами та напрацюваннями у темі можна ознайомитись за посиланням: https://www.architektusajunga.lt/ureherit/thematic-activities/participatory-process-in-heritage-protection-workshops-healing-through-heritage-restoration/ 

Епізод 6. Як відновлювати цінну спадщину сталим, економічно доцільним і культурно осмисленим способом. Освітній вимір

Як архітектори та планувальники вчаться працювати зі спадщиною в умовах війни та відновлення? Цей епізод розглядає освіту як практичний інструмент регенерації — де спадщина постає не як теорія, а як робота з реальними проєктами, реальними обмеженнями та реальною відповідальністю. Від програм підвищення кваліфікації до університетської освіти, навчання стає простором, у якому поєднуються збереження, адаптивне використання, економічна життєздатність і потреби спільнот.
До розмови долучаються досвіди професійної програми CPD Ukraine та бакалаврської освіти у Kharkiv School of Architecture. Pehr-Mikael Sällström, Віталія Баркар та Ірина Мацевко діляться роздумами про навчання через роботу з реальними кейсами, міждисциплінарний обмін і довгострокове мислення — показуючи, як освіта може поєднувати знання й дію та готувати нове покоління фахівців до роботи зі спадщиною як основою сталого й змістовного відновлення.
Детальніше про напрацювання та рекомендації щодо освітніх форматів для фахівців ви можете ознайомитись за посиланнями:
https://www.architektusajunga.lt/ureherit/thematic-activities/cpd-courses/
https://www.architektusajunga.lt/ureherit/thematic-activities/educational-program/