Episode 1. Heritage damage assessment
Як оцінювати пошкодження культурної спадщини, коли війна триває?
У цьому епізоді йдеться про оцінку руйнувань як процес, що безпосередньо впливає на рішення щодо безпеки, пріоритетів і подальшого відновлення. Розмова поєднує італійський досвід реагування на надзвичайні ситуації та оцінки наслідків катастроф із українською реальністю масштабних воєнних руйнувань.
Спираючись на досвід Марчелло Россі та Роберто Роккі, учасники говорять про те, як методики, розроблені для аналізу наслідків землетрусів можна застосувати до аналізу пошкоджень, спричинених бойовими діями: від стандартизованих інструментів до координації між інституціями та роботи в небезпечних умовах.
Олена Олійник додає українську перспективу, звертаючи увагу на інституційні обмеження, приховані конструктивні пошкодження внаслідок вибухових хвиль і важливість ранньої фіксації та консерваційних дій, щоб зупинити подальше руйнування.
Детальніше з результатами та напрацюваннями команд можна ознайомитися за посиланням: https://www.architektusajunga.lt/ureherit/thematic-activities/
Episode 2. Holistic renovation of soviet housing
У цьому епізоді йдеться про житло радянського періоду — водночас гостру соціальну проблему й складну форму спадщини. В умовах війни, переміщення людей і житлової нестачі ці райони залишаються домом для мільйонів, однак їхній фізичний стан, якість міського середовища та символічне значення постійно обговорюються й переосмислюються. У випуску порушується питання, як оновлення житла може покращити умови життя і водночас переглянути спадок радянської житлової забудови в сучасних містах.
У розмові беруть участь Рута Лейтанайте, Мартінас Марозас і Михайло Шевченко. Обговорення зосереджується на цілісному підході, що поєднує будівлі, публічний простір, інфраструктуру та повсякденне життя спільнот. Замість універсальних рішень епізод показує, як стратегії оновлення змінюються залежно від міського контексту і чому розгляд радянського житла як живої спадщини важливий для сталого та інклюзивного відновлення.
Детальніше про напрацювання команд у межах теми можна дізнатися за посиланням: https://www.architektusajunga.lt/ureherit/thematic-activities/holistic-renovation-of-soviet-housing-in-ukraine/
Episode 3. Heritage value assessment
Що сьогодні вважається спадщиною — і хто це визначає?
У цьому епізоді цінність спадщини розглядається як процес, що формується історією, ідеологією, повсякденним життям і колективною пам’яттю. В умовах війни та відбудови подібні рішення стають особливо чутливими: вони впливають не лише на те, що зберігають, а й на те, як міста змінюватимуться надалі. Фокус зміщується від окремих пам’яток до цілих міських середовищ і культурних ландшафтів — живої спадщини.
У розмові поєднуються міжнародні дослідження, українська практика та архітектурна освіта. Окрема увага — складнощам оцінки модерністської, радянської та індустріальної спадщини. Генрієтта Ейструп, Олена Олійник і Дарія Ожиганова звертаються до скандинавських підходів і локального досвіду. Вони говорять про нематеріальні цінності, суспільне сприйняття та партисипативні методи, а також про те, як оцінка спадщини може допомогти у відновленні.Більш детально з напрацюваннями команд ви можете ознайомитись за посиланням: https://www.architektusajunga.lt/ureherit/thematic-activities/heritage-value-assessment/
Episode 4. Participatory process: Urban Hacks
Urban Hacks — це практичні, інтенсивні події, під час яких люди разом переосмислюють важливі для них місця — від покинутих будівель до цілих районів. У цьому епізоді йдеться про те, як формат Urban Hack допомагає переводити складні й часто суперечливі міські проблеми у спільну розмову. За допомогою простих інструментів — мап, ескізів і обговорень безпосередньо на місці — учасники уявляють реалістичні сценарії майбутнього для конкретних просторів, навіть в умовах війни та вимушеного переміщення.
У випуску звучать голоси тих, хто проєктує, модернує та приймає Urban Hacks в Україні. Улар Марк говорить про формат як нейтральний простір для відкритого діалогу, Мае Кьомнемяґі пояснює, як Urban Hacks вибудовуються та адаптуються до локального контексту, а Ірина Яковчук ділиться досвідом роботи з громадами на місцях. Разом вони показують, як партисипативні процеси дають спільнотам голос, допомагають окреслити спільні пріоритети та переводять розмову в конкретні просторові ідеї.
Детальніше з роботою команд та реалізованими активностями можна ознайомитися за посиланнями: https://www.architektusajunga.lt/ureherit/thematic-activities/participatory-process-in-heritage-protection-urban-forums/ https://www.urbanhack.eu/