Нове життя старої котельні: продовження роботи Ro3kvit у Трускавці

Цього серпня у Трускавці відбулася архітектурно-мистецька лабораторія «Котельня». Протягом двох тижнів її учасники працювали з колишньою міською котельнею та шукали, яким може бути майбутнє самої будівлі й простору навколо неї.
Ro3kvit уже працював із цією частиною Трускавця у проєкті «Концепції розвитку мікрорайонів у Львівській області» за підтримки UN-Habitat. Разом із громадою ми досліджували житловий район між вулицями Стебницькою, Івасюка, Стуса та Данилишиних і думали над тим, як він може змінюватися.
Колишня котельня була одним із таких місць. Разом із мешканцями ми говорили про те, як поступово перетворити занедбану територію на громадський простір і краще поєднати її з пішохідними маршрутами та іншими просторами району.
Тепер роботу з котельнею продовжує місцева команда. З 3 до 16 серпня тут працювали архітектори, митці, дослідники, волонтери та мешканці. Вони досліджували будівлю й територію навколо, шукали нові способи її використання, створювали вуличні меблі та мистецькі об'єкти, проводили лекції, дискусії й воркшопи. У майбутньому команда хоче перетворити колишню котельню на мистецько-науковий і громадський простір.
До роботи лабораторії долучився й архітектор-урбаніст Ro3kvit Руслан Антоненко. Разом із місцевими мешканцями він працював із подвір'ям поруч із котельнею, значна частина якого зараз вкрита асфальтом. Учасники разом дивилися, де тверде покриття справді потрібне, де його можна прибрати і що може з'явитися на його місці.
Для цієї розмови Руслан використав WILDA: «Створюючи простір для дикої природи поруч» — проєкт, який пропонує інакше подивитися на занедбані міські території та природу, що поступово їх освоює.
Що, якщо місця, які ми звикли вважати порожніми, насправді вже мають своїх мешканців?
Птахи, комахи, дрібні ссавці та рослини часто знаходять собі місце там, де стає менше людської активності. WILDA пропонує не витісняти це життя, коли такі території змінюються, а залишати для нього місце. Це можна робити через невеликі екологічні втручання, більше зелені та повторне використання матеріалів, які вже є поруч.
У подвір'ї біля «Котельні» ця розмова звелася до дуже конкретного питання: скільки асфальту тут справді потрібно і що може з'явитися, якщо його стане менше?
Минулого року ми разом із громадою почали думати про майбутнє цієї частини Трускавця. Сьогодні роботу продовжує місцева команда.Для нас це і є важливим результатом роботи з містом: коли проєкт закінчується, а процес, який він запустив, — ні.